- тягарець
- [т'агаре/ц']
-рц'а/, ор. -рце/м, м. (на) -рц'і/, р. мн. -рц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тягарець — рця/, ч., зменш. 1) Звичайно металева річ, що підвішується до чого небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.). 2) Маленька лабораторна гирка з набору різновагів … Український тлумачний словник
тягарець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
важок — жка/, ч. 1) див. важки. 2) Гирка, тягарець у ватерпасі. || Невеликий тягар, що прив язується до мотузка і т. ін. перев. для занурення його у воду … Український тлумачний словник
рейтер — а, ч. 1) Невеликий тягарець, що його пересувають на коромислі терезів, щоб встановити їх рівновагу. 2) Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки тощо … Український тлумачний словник